СОСНИЧИНА КРАЄЗНАВЧА. У ЧОРНОТИЦЬКОМУ РАЙОНІ МЕШКАЛО БІЛЬШЕ 21 ТИСЯЧІ ЖИТЕЛІВ
Було це сто років тому, коли Україна в адміністративному плані поділялася на малі райони, округи та губернії. Чорнотицький район існував у 1923 – 1927 роках, і спочатку складався з 12 сільрад. Станом на 1924 рік в ньому налічувалося 21376 жителів. Зокрема, в Авдіївці – 2853 особи, Волинці – 2834 особи, Киріївці – 1886 осіб, Козляничах – 1077 осіб, Кудрівці – 2182 особи, Лавах – 2711 осіб, Матвіївці – 909 осіб, Савинках – 2259 осіб, Хлопяниках – 2146 осіб, Хотїївці – 879 осіб, Шаболтасівці – 1598 осіб. Усі названі населені пункти у той час були центрами сільських рад. У райцентрі Чорнотичах мешкало 2425 жителів.
Спочатку Чорнотицький район адміністративно належав до Сновської округи, а після її розформування у 1925 році увійшов до Конотопської округи. У цей час у складі району залишилося 9 сільрад з 12, адже до сусідньої Понорничини відійшли Авдіївська, Шаболтасівська та Хлопяницька сільські ради. Площа району на той час становила 560 квадратних кілометрів. Статистичні дані для характеристики Чорнотицького району ми взяли з Опису Конотопської округи, який побачив світ у 1926 році.
Варто зазначити, що сто років тому Україна продовжувала залишатися переважно аграрною країною, більшість населення якої займалося сільським господарством й мешкало в сільській місцевості в багатодітних родинах. Загалом по Чорнотицькому району станом на 1925 рік обліковувалося 4175 селянських господарств, в яких налічувалося 5035 коней. Ними селяни обробляли землю, коней також використовували як тяглову силу й транспорт.
Дійне стадо по району складалося з 3981 корови, загалом великої рогатої худоби налічувалося 8253 голови. Значним також було поголів’я овець – аж 24587! Не дивно, що взимку майже всі селяни ходили в кожухах та валянках. Мешканці району також утримували 12686 свиней, дуже багато різної птиці. Звісно, крім тваринництва селяни займалися землеробством. Врожаї у ті часи були невисокими: жита, наприклад, у середньому отримували близько 6,5 цнт/га, картоплі – усього 80 цнт/га. Колгоспів у той час ще не було, люди працювали на себе, сплачуючи певні податки державі.
Чимало мешканців краю займалися дрібним виробництвом та промислами. Наприклад, в районі було обліковано 20 дрібних підприємств з виготовлення цегли (цегельні) та 25 кузень. Також працювали 9 млинів-вітряків, 6 водяних млинів, 6 круподерень та 11 олійниць, налічувалося 12 міні-виробництв гончарного посуду, 2 бондарні майстерні, 12 виробників дерев’яних коліс тощо.
Гуманітарна сфера району була представлена 10 навчальними закладами початкового рівня, в яких навчалися 993 школярі, а також двома школами семирічками, заняття в яких відвідували 422 учні. Були в районі також лікарня на 10 ліжок та аптека.
Розформували Чорнотицький район наприкінці 1927 року, після чого більшість населених пунктів краю увійшли до складу сусіднього Сосницького району. Якщо вас зацікавила дана тема, або виникли питання, будь ласка, напишіть про це у коментарях.
Едуард Асмаковський, історик-краєзнавець спеціально для “Місцевих медіа”.
На знімку: карта Чорнотицького району в складі Конотопської округи, 1926 рік.