Грудень 1770 року, Московський генеральний госпіталь на Введенських горах. Старший лікар оглядає тіла померлих. Чорні плями на шкірі, бубони, смерть на третю добу. Він знає, що це. 21 грудня пише рапорт головному лікарю Москви німцю Ріндеру: у місті чума. Ріндер відповідає – це пролежні. Шафонський заперечує: «Пролежні бувають від тривалого лежання, а деякі хворі померли вже на третю добу». Ріндер не змінює думки. Через півроку він заразиться від хворого і помре.
Лікаря, який першим поставив діагноз, звали Опанас Филимонович Шафонський (1740–1811). Він народився в Сосниці в родині козацького сотника. Здобув три докторати в трьох країнах за вісім років. Написав 655-сторінкову працю про чуму, яку переклали кількома мовами, і перший комплексний опис Чернігівщини, який опублікували лише через 65 років після написання.
Сотницький син, який поїхав вчитися до Європи у шістнадцять
Сосниця середини XVIII століття – сотенне містечко Чернігівського козацького полку. Батько Опанаса – Филимон Шатила (прізвище родини пізніше трансформувалося: Шатила → Шатиловський → Шафонський) – був сотником. Козацька старшина, земельні володіння в окрузі, типова для тих часів сімʼя середнього рангу.
Хлопця навчав домашній учитель-німець на імʼя Фонлосов. Він і порадив батькові відправити сина до Європи – здібності були очевидні.
1756 року шістнадцятирічний Опанас виїхав з Сосниці. За вісім років здобув три докторські ступені в трьох країнах: доктор права в Галле (Німеччина), доктор філософії в Лейдені (Нідерланди), доктор медицини в Страсбурзі (Франція). Дисертацію захистив із акушерства – «Про судоми у вагітних, породіль та жінок у післяпологовий період». Латинською, як належало.
1763 року повернувся в імперію. Склав іспити при Петербурзькій медичній колегії. Поїхав лікарем до іноземних колоністів в Астраханську губернію. Потім – військова медицина. У лютому 1769 року отримав призначення старшим лікарем Московського генерального сухопутного госпіталю. Йому було двадцять вісім.
Чума, яку не хотіли визнавати
Чума прийшла в Москву з російсько-турецької війни 1768–1774 років. Інфіковані солдати привезли хворобу з молдовського та українського фронтів. Перші випадки зʼявилися в листопаді 1770-го – у військовому шпиталі з двадцяти семи хворих вижили лише пʼятеро.
21 грудня 1770 року Шафонський поставив діагноз: чума. Негайно повідомив штадт-фізика (головного лікаря) Москви Андреаса Ріндера. Той відкинув висновок – заявив, що це «злоякісна гнильна гарячка», спричинена перенаселеністю та поганою вентиляцією госпіталю. Фактично звинуватив Шафонського в поганому управлінні.
Медична рада зібралася і підтвердила чуму, повідомила Сенат у Петербурзі. Але чиновники обрали сторону Ріндера. 21 січня 1771 року він офіційно заявив, що спалах – не чума. Шафонський подав власний рапорт із доказами. Його знову проігнорували.
У червні 1771-го Ріндер заразився під час огляду госпіталю і помер через кілька днів. Це остаточно підтвердило правоту Шафонського. Але місто вже горіло.
Тисяча смертей на день
На піку епідемії – вересень 1771-го – у Москві вмирало понад тисячу людей щодня. За різними оцінками, загинуло від 52 до 100 тисяч мешканців – до третини населення міста.
Шафонський діяв. Поділив Москву на сектори по десять-двадцять будинків, призначив наглядачів з щоденним переписом. Заборонив прямі контакти між людьми – гроші передавали через посуд з оцтом. Наказав спалювати одяг, посуд і речі інфікованих. Створив окремі карантинні будинки і ввів тріаж – розділив тяжкохворих і тих, хто одужував. Лікування надавалося за державний кошт, незалежно від стану.
З пʼятнадцяти його підлікарів дванадцять загинули від чуми. Сам Шафонський перехворів легкою формою.
15–16 вересня 1771 року Москву охопив чумний бунт. Натовп у кілька тисяч людей прорвався до Кремля, розгромив Чудів монастир, знайшов архієпископа Амвросія в Донському монастирі і вбив його. Генерал Єропкін придушив бунт артилерією. 26 вересня до Москви прибув граф Григорій Орлов з чотирма гвардійськими полками за наказом Катерини II.
Разом із Шафонським чуму в Москві долали ще двоє українців з Чернігівщини: Данило Самойлович – він пізніше першим у світі довів контактний механізм передачі чуми – та Касіян Ягельський.
Дві книги, які опублікували після смерті
1775 року вийшло «Описание моровой язвы, бывшей в столичном городе Москве с 1770 по 1772 год» – 655 сторінок з двома гравірованими планами карантинних закладів. Книга присвячена Катерині II, надрукована за її наказом. Перекладена кількома іноземними мовами. Формально – праця комісії, але фактичний автор – Шафонський.
Того ж 1775 року його включили до секретної комісії по справі Омеляна Пугачова. 1776-го призначили штадт-фізиком Москви – на посаду покійного Ріндера.
А 1781 року Шафонський повернувся на Чернігівщину. Обійняв посаду радника кримінальної палати Чернігівського намісництва. Лікар із трьома докторатами, один з яких – юридичний. На Чернігівщині знадобились обидва.
Тоді ж генерал-губернатор Малоросії Петро Румʼянцев-Задунайський доручив створити топографічний опис намісництва. Шафонський працював над ним два роки – 1784–1786. Особисто обʼїздив регіон, оглядав архітектуру, копав у монастирських архівах. Результат – «Черниговского наместничества топографическое описание» – 697 сторінок із географією, історією, етнографією, статистикою, описами міст, козацьких полків, монастирів, курганів. Перший комплексний опис Чернігівщини.
За життя автора книгу не опублікували. Рукопис чекав 65 років. Лише 1851 року його видав у Києві історик Михайло Судієнко. Сьогодні оригінальний рукопис зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки України.
Дійсний статський радник із Сосниці
Шафонський дослужився до чину дійсного статського радника – четвертий клас Табелі про ранги, цивільний еквівалент генерал-майора. Одружився з Ганною, дочкою чернігівського бурґомістра Михайла Єнка. Мав двох синів: Андрій став дійсним статським радником і керував канцелярією московського генерал-губернатора, Григорій дослужився до колезького радника.
Помер 27 березня (8 квітня) 1811 року. Похований на цвинтарі Воскресенської церкви в Чернігові. У 2016 році в рамках декомунізації колишню вулицю Паризької комуни в Чернігові перейменували на вулицю Опанаса Шафонського.
Він народився в Сосниці, виїхав у шістнадцять і більше не повернувся. Але перший комплексний опис Чернігівщини XVIII століття написав саме син сосницького сотника.
Джерела
– Wikipedia UA – Шафонський Опанас Филимонович
– ВУЕ – Шафонський
– 0462.ua – Шафонський і Чернігівщина
– Miloserdie.ru – три українці проти московської чуми
– Uain.press – лікар з Чернігівщини
– Wikipedia EN – 1770–1772 Russian plague
– Президентська бібліотека РФ – «Описание моровой язвы»
– Little-histories.org – Shafonskiy plague treatise
– Hrono.ru – біографічна довідка
– Нац. бібліотека України – рукопис «Топографічного опису»
Світлини: невідомий художник XVIII–XIX ст. (public domain), Ернст Ліснер (public domain), Ake1bI4 (CC BY-SA 3.0), Ф.М. Рісс (public domain)
«Наша Сосниця» / «Місцеві медіа»
P.S. Якщо у ваших родинних архівах збереглися старі світлини Сосниці, документи про родину Шафонських або інші матеріали з історії козацької старшини Сосницького повіту – надсилайте на наш Telegram-бот: https://t.me/mmedia_addnews_bot. Кожна деталь допомагає зберегти памʼять про людей, які вийшли з нашого краю.