Від нафтобази до родового гнізда: історія Олександра Володька, хранителя Аверкового хутора
За інформацією Сосницької селищної ради, Аверків хутір, розташований на межі історичних Бахмацької, Борзенської та Сосницької сотень, є унікальним поселенням з понад двовіковою історією козацького роду Володьків. Хоча хутір відсутній на офіційних картах, місцеві жителі добре знайомі з цим місцем, заснованим нащадком запорізьких козаків Аверкієм Володьком.
62-річний Олександр Володько, представник п’ятого покоління, є нинішнім хранителем родового гнізда. Цікаво, що в такому ж віці пішов з життя його прадід Григорій, прямий нащадок засновника хутора, який побудував один з найстаріших будинків, де зростало кілька поколінь родини й де зараз мешкає Олександр. У 2017 році, після 38 років роботи на нафтобазі та комбінаті «Астра» в Чернігові, Олександр повернувся до рідної Бондарівки, щоб доглядати за батьком, і з того часу проживає на хуторі.
Життя на хуторі відокремлене, але насичене. Олександр займається господарством: розводить курей, кролів, собак, розводить рибу в ставках, встановив сонячні панелі. Найбільш незвичними мешканцями хутора є африканські страуси, яких привіз його син. Найстарші птахи важать понад 120 кілограмів. Олександр дбає про птахів та облаштовує обійстя: встановив відеоспостереження, альтанку, грядки. Дітям з навколишніх сіл він дарує страусине пір’я.
Олександр – мисливець та рибалка. Пристрасть до полювання йому прищепив ще з 7 років його дід Дмитро. У нього є дві мисливські собаки: гончак та німецький курцхаар.
На Аверковому хуторі розташоване родинне кладовище, де найстаріше поховання належить Григорію Володьку, 1883 року народження, прямому нащадку засновника хутора. На могилі встановлено незвичайний кам’яний хрест, схожий на мальтійський, які в давнину ставили козакам. Олександр вважає своїм обов’язком зберегти родовий хутір, сподіваючись, що його нащадки також продовжать цю традицію.
“Наша Сосниця”/”Місцеві медіа”