Удень він оперував мозок. Увечері сідав за санскрит. Борис Смирнов, уродженець села Козляничі під Сосницею, за шістдесят вісім років життя встиг заснувати нейрохірургію цілої країни, пережити арешт, заслання, землетрус і перекласти двадцять три тисячі двовіршів найдавнішого епосу людства. Його переклад «Махабхарати» й досі лишається найповнішим російськомовним.
Борис Леонідович Смирнов – лікар, нейрохірург, академік Академії наук Туркменської РСР, перекладач із санскриту. Народився 15 грудня 1891 року в Козляничах на Сосниччині. Помер 2 травня 1967 року в Ашгабаті. На його надгробку вигравіруваний розкритий мармуровий книжок із цитатою з «Махабхарати»: «Немає закону вищого за праведність».
Борис Смирнов
Село на Убеді
Козляничі – невелике село на правому березі Убеді, за двадцять пʼять кілометрів від Сосниці. У XVII столітті його отримав за універсалом Андрій Дорошенко, батько гетьмана Петра Дорошенка. У ХІХ столітті тут мав маєток батько Бориса – земський лікар Леонід Смирнов.
Батько Бориса, Леонід Васильович Смирнов, був земським лікарем і хірургом. Мати, Софія Митрофанівна (у дівоцтві Демидовська), писала оповідання і друкувалася в юнацьких журналах під псевдонімом Козляницька – на честь села. У родині було четверо синів, троє стали лікарями. Леонід Васильович похований біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Козляничах – тієї самої, що стоїть і досі.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Козляничах. Біля неї похований батько Бориса Смирнова
Гімназія, де вчився Булгаков
Бориса віддали до Першої Київської гімназії – елітного закладу, в якому одночасно з ним навчався Михайло Булгаков. У сімнадцять років, ще гімназистом, Борис роздобув санскритський словник – за однією версією, на вокзалі, за іншою – в революційному Києві. Вивчив перші сто слів за три дні. Це захоплення виявилось довічним.
Після гімназії Смирнов вступив до Військово-медичної академії в Петербурзі. Закінчив у 1914 році – якраз напередодні війни. Наступні роки – фронтові госпіталі, потім робота лікарем у різних містах. Десь між операціями і чергуваннями він продовжував вчити санскрит самотужки.
Арешт і заслання
У двадцяті роки Смирнов жив у Києві. Окрім медицини, він цікавився містикою і філософією Сходу – брав участь у двох окультних гуртках: «Гісбар» і «Гармахіс». Проводив досліди з «прямої передачі думки» – те, що тоді називали телепатією. Для радянської влади цього було достатньо.
У 1927 році Смирнова заарештували. Засудили до трьох років заслання. Відбував покарання в Йошкар-Олі, потім ще чотири роки без права жити в Україні та великих містах. Академічна карʼєра в Києві була знищена. У 1935 році Смирнов переїхав до Ашгабата – столиці Туркменської РСР, одного з найвіддаленіших куточків Союзу. Це міг бути кінець. Натомість це стало початком двох головних справ його життя.
Людина, яка заснувала нейрохірургію країни
В Ашгабаті Смирнов почав з нуля. До нього в Туркменістані не було жодного нейрохірурга. Він організував перше неврологічне відділення, першу нейрохірургічну операційну, почав готувати місцевих лікарів.
Як науковець, Смирнов першим у СРСР описав вірусний енцефаліт типу А і першим успішно прооперував протрузію міжхребцевого диска. За тридцять років роботи в Ашгабаті опублікував сімдесят чотири наукові праці. У 1943-му отримав звання заслуженого діяча науки Туркменської РСР, у 1951-му – академіка.
Ілюстрація до «Махабхарати». Непал, близько 1800 року. Пігменти та золото
Землетрус
6 жовтня 1948 року Ашгабат зруйнував землетрус магнітудою 7,3. Загинули від ста десяти до ста семидесяти шести тисяч людей – точну цифру приховали на десятиліття. Смирнова завалило в його кабінеті. Його врятували книжкові полиці – вони затримали стелю, яка обвалилась.
Частина рукописів «Махабхарати» загинула під уламками. Смирнов вибрався з-під завалу і наступні три дні оперував поранених у польовому госпіталі. Потім сів відновлювати переклади з нуля.
Двадцять три тисячі двовіршів
Санскрит Смирнов вчив самотужки все життя – жодної спеціальної лінгвістичної освіти. Окрім санскриту, знав французьку, німецьку, давньогрецьку, латину, польську, англійську, італійську, іспанську, туркменську, давньоєврейську – загалом близько чотирнадцяти мов.
«Махабхарата» – давньоіндійський епос обсягом приблизно сімдесят пʼять тисяч двовіршів-шлок. Повного перекладу цього тексту будь-якою мовою на той час не існувало. Смирнов обрав філософське ядро: переклав тексти з десяти книг, загалом близько двадцяти трьох тисяч шлок – майже третину всього епосу.
Центральний твір для нього – «Бхагавадгіта». За двадцять пʼять років Смирнов створив сімнадцять варіантів перекладу, перш ніж зупинився на фінальному. Два з них – літературний і буквальний – опублікував паралельно з розлогими коментарями. У 1960 році його переклад «Бхагавадгіти» подарували президенту Індії Раджендрі Прасаду.
Девʼять томів «Махабхарати» у перекладі Смирнова. Видавництво «Илим», Ашгабат
Переклади виходили у видавництві Академії наук Туркменської РСР (пізніше «Илим») вісьмома випусками з 1957 по 1972 рік – останній том вийшов посмертно. Індолог В. С. Семенцов оцінив: «Все це зроблено з незвичайною любовʼю та почуттям відповідальності і справляє, особливо на неспеціаліста, дуже вражаюче враження».
Наприкінці життя Смирнова прийняли до Спілки письменників СРСР. У 1961 році він отримав орден Леніна – найвищу нагороду Союзу. Його учень, метеоролог Давид Зільберман, який пізніше став відомим філософом на Заході, називав Смирнова своїм першим учителем філософії.
Памʼять
Борис Смирнов помер 2 травня 1967 року в Ашгабаті. Похований на Ватутинському кладовищі. Його переклад «Махабхарати» перевидають і досі – останні перевидання виходили в 1990-х і 2000-х, «Бхагавадгіта» доступна безкоштовно в цифрових бібліотеках. На Amazon можна замовити паперове перевидання.
Церква в Козляничах, біля якої похований його батько, стоїть і досі.
Річка Убідь біля Сосниці
Джерела
– Смирнов, Борис Леонидович – Вікіпедія (RU)
– (Un)celebrated Ukrainians: Boris Smirnov – Kyiv Post
– Вспоминая Б. Л. Смирнова – turkmenistan.gov.tm
– Махабхарата під ред. Б. Л. Смирнова – rodobogie.org
– Переклади Махабхарати Смирнова – samskrtam.ru
– Boris Smirnov – dic.academic.ru
– Борис Смирнов – chtoby-pomnili.livejournal.com
– Бхагавадгіта у перекладі Смирнова (PDF)
– David Zilberman – Wikipedia (EN)
– Козляничі – Вікіпедія (UA)
Світлини: Wikimedia Commons (CC BY-SA 3.0, public domain), rodobogie.org
«Наша Сосниця» / «Місцеві Медіа»
P.S. Шановні читачі, якщо у ваших родинних архівах збереглися старі світлини Козляничів, Сосниці чи будь-яких населених пунктів нашої громади – надсилайте їх на наш Telegram-бот: https://t.me/mmedia_addnews_bot. Залишайте короткий опис і приблизну дату зйомки. Публікуватимемо й нагадуватимемо про історію рідного краю.