У метриці – село Кудрівка на Сосниччині, 3 вересня 1896 року. На надгробку цвинтаря Корнеліан-Бей у Гобарті, столиці австралійського острова Тасманія, – 29 квітня 1957-го. Між цими двома рядками вмістилися Крим, Перша світова, Армія УНР, польські табори для інтернованих, чеські Подєбради й диплом інженера-гідротехніка. У самій Кудрівці Панас Гордієнко прожив близько року.
Село, у якому він народився, на той час мало за плечима понад два століття задокументованого минулого. Кудрівка згадується 1672 року як маєтність генерального судді Івана Домонтовича, універсалом Івана Мазепи 1687-го її з двірцем, млинами й бором надано генеральному судді Саві Прокоповичу. У 1722 році тут були шинок, школа, шпиталь, церква і 195 селянських дворів. За переписом 1897 року – 384 двори, 2314 жителів, земська школа, кредитове товариство і деревʼяна церква Різдва Богородиці. Сьогодні в Кудрівці живе 838 осіб, а саме село з червня 2020 року належить до Сосницької селищної громади.
Родина Гордієнків виїхала звідси 1897 року, коли Панасові не було й півтора року. Батько став управителем у кримському маєтку Ай-Тодор і осів у Кореїзі – там він жив і за радянської влади, принаймні станом на 15 липня 1924 року, про що збереглася довідка в матеріалах, які опрацювали Роман Коваль і Віктор Моренець.
Далі в біографії йдуть гімназії. У 1909-му Панас разом із трьома братами вступив до Олександрівської гімназії в Ялті – одразу до третього класу. Потім була така сама гімназія в Керчі, потім знову Ялтинська. Він тримався спортивних гуртків. Навчання обірвалося 1915 року через матеріальні та сімейні труднощі – так це записано в його документах.
Після Олексіївської військової школи в Москві він потрапив до 276-го запасного полку в Донській області, а за місяць – на Південно-Західний фронт, до 63-го Углицького полку. У серпні 1917 року брав участь в українізації цього полку.
Демобілізувався він 1 лютого 1918 року. Того ж місяця в Бердичеві приєднався до Армії УНР – до «кінно-вʼючної кулеметної сотні» кінного полку імені Костя Гордієнка. Полк був першою регулярною кінною частиною української армії, його наприкінці 1917-го сформував Всеволод Петрів. Прізвище кошового отамана XVIII століття, чиє імʼя носила частина, збігалося з прізвищем новобранця з Кудрівки.
У довіднику Ярослава Тинченка «Офіцерський корпус Армії УНР» Гордієнко записаний як сотник кінноти, командир сотні й куреня 15-го полку імені Тараса Шевченка. Як цей запис узгоджується зі службою в кінному полку – доступні джерела не пояснюють.
Війна для нього закінчилася двічі. У листопаді 1919 року його інтернували поляки в Луцьку. На початку 1920-го він опинився в 6-й Січовій дивізії, а в листопаді того ж року – знову за дротом, у таборі Олександрів-Куявський.
У таборах він узявся до того, що вмів змолоду. У Стшалкові закінчив інструкторські спортивні курси американського християнського товариства YMCA. Улітку 1922-го його перевели до Щипйорна, і в липні того року він уже працював інструктором фізичного виховання у школі українських пластунів.
Наприкінці 1923 року Гордієнко нелегально перетнув кордон із Чехо-Словаччиною. Він допомагав студентам-емігрантам «з Великої України» і викладав у школі для сиріт Українського громадського комітету. На літній семестр чеської високої школи він, за власним поясненням, запізнився записатися – «бо не було приказу».
Українська господарська академія в Подєбрадах була заснована 1922 року Українським громадським комітетом у Празі на чолі з Микитою Шаповалом. За весь час до неї прийняли 786 студентів, звання інженера здобули 569. Гордієнко спершу закінчив матуральні курси при академії, а 1924 року став дійсним слухачем гідротехнічного відділу інженерного факультету. Він і тут лишався серед найкращих спортсменів. У червні 1929-го захистив дипломний проєкт «з успіхом дуже добрим» і отримав фах інженера-гідротехніка.
Тут біографія обривається. Що він робив між 1929-м і своєю смертю, чи працював за фахом, коли і яким шляхом дістався Австралії – жодне з доступних джерел не каже. Відомо тільки, де він опинився: місто Гобарт на Тасманії.
Для порівняння: перші післявоєнні українські переселенці прибули на цей острів 1948 року, у червні 1949-го групу українців перевезли з табору Бонегілла до табору Брайтон за 35 кілометрів від Гобарта, а всього від 1948 року до Тасманії прибуло 422 особи українського походження. Чи був Гордієнко серед них – джерела не повідомляють.
Він помер 29 квітня 1957 року і похований на цвинтарі Корнеліан-Бей. Дату смерті в українських довідках подають за написом на його надгробку, знятим і опублікованим уже в наш час.
Що з цієї біографії має стосунок до Кудрівки – питання, на яке чесна відповідь коротка. Він тут народився і майже одразу поїхав. Але село лишилося при ньому в кожній анкеті, картці й реєстраційному документі, які він заповнював у Луцьку, Стшалкові, Щипйорні й Подєбрадах: місце народження – село Кудрівка Чернігівської губернії. Саме цей рядок і привів його імʼя назад, у перелік уродженців села, поряд із військовим істориком Михайлом Домонтовичем, істориком-медієвістом Миколою Петровським та кобзарем Семеном Власком.
Сьогодні Кудрівку в Україні знають переважно за футболом: місцевий клуб, заснований 1982 року, 2023-го отримав професіональний статус, а 1 червня 2025 року виборов право грати в Премʼєр-лізі. Село на 838 мешканців має команду у вищому дивізіоні країни – і має ще імʼя людини, яка народилася тут у 1896 році, пройшла дві війни й два табори, вивчилася на інженера в чеському замку й лягла в землю на іншому кінці світу.
Джерела:
Гордієнко Панас Павлович: біографія, служба, навчання в Подєбрадах – https://uk.wikipedia.org/wiki/Гордієнко_Панас_Павлович
Кудрівка: історія села, річки, населення, уродженці, входження до Сосницької громади – https://uk.wikipedia.org/wiki/Кудрівка
Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Т. 2. – Київ: Темпора, 2011
Коваль Р., Моренець В. «Подєбрадський полк» Армії УНР. – Київ: Український пріоритет, 2015. – С. 165
ЦДАВО України. – Ф. 3795. – Оп. 1. – Спр. 929. – Арк. 87–88, 100
Надгробок на цвинтарі Корнеліан-Бей, Гобарт, Тасманія – https://billiongraves.com/grave/Панас-Павлович-Гордиенко/16487103
Українська господарська академія: структура, факультети, кількість випускників – https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_господарська_академія
Полк імені Костя Гордієнка: формування, склад, бойовий шлях – https://uk.wikipedia.org/wiki/Полк_імені_Костя_Гордієнка
Гергель А. Українські поселенці в Тасманії // Експедиція ХХІ – https://expedicia.org/ukrainski-poselenci-v-tasmanii/
Кудрівка (футбольний клуб): професіональний статус і вихід до Премʼєр-ліги – https://uk.wikipedia.org/wiki/Кудрівка_(футбольний_клуб)
Світлини: з Вікісховища (Wikimedia Commons) та української Вікіпедії.
P.S. Якщо у ваших родинних архівах збереглися старі світлини Кудрівки, сільської школи чи людей, які звідси виїхали, – надсилайте нам: @mmedia_addnews_bot
«Наша Сосниця» / «Місцеві медіа»